Під час війни майже неможливо почуватися в безпеці. І навіть, якщо ми знаходимося в більш спокійних регіонах країни або за кордоном, то ми тою чи іншою мірою можемо травмуватися подіями, які з’являються у наших стрічках новин. Неможливо відгородитися від страждань людей, які жили в окупації. Фото, відео, написаний текст новин у стрічках соцмереж про гарячі точки, про Бучу, про Маріуполь, про Херсон та багато інших міст і містечок нашої країни, не дають нам можливості пройти повз чуже горе, бо кожен його сприймає як своє. Цей дотик до горя, віднесення себе з людьми, які постраждали і є причиною отримання психологічної травми свідка.
Травма свідка – це неможливість людини сприйняти той жах, який вона спостерігає. Це коли в нас немає можливості впоратися з тією інтенсивністю почуттів, що виникають у відповідь на екстремальну подію – небезпечну чи смертельну. Ми зараз усі опинилися свідками насильства та жахів.
Ось основні ознаки травми свідка:
відчуття повного безсилля;
ви переживаєте неймовірну провину та сором за те, що ви в безпеці;
вам тривожно та страшно;
навіть з часом спогади не зменшують інтенсивність реакції;
надзвичайно складно говорити про побачене, ніби ви перестаєте щось відчувати. Так звана німота;
можуть снитися жахіття;
з’являються панічні атаки;
безсоння;
рапляються розлади харчової поведінки.
І ці ознаки психологічної травми можуть варіювати у залежності від характеру події, особистих характеристик свідка та рівня підтримки, яку вони отримують після травматичної ситуації. Такі реакції відрізняються від реакцій співчуття та переживання, бо те, що людина спостерігає, зачіпає її психологічну безпеку. Почуттів дуже багато, а діяти немає можливості.
То як допомогти собі та близьким?
Спробуйте поговорити. Добре, коли людина може виговоритися, коли можна поговорити з близькими
Називайте свій стан. Щоб пережити все те, що побачили потрібно створювати свій наратив, намагатися зрозуміти, чому мене зачепила ця подія, що для мене це означає? Шукайте слова, щоб назвати, у який стан ви чи рідні потрапили.
Будьте уважними до свого організму. Дуже важливо бути уважними до своїх біологічних процесів, наскільки це можливо за умови війни. Максимально стежте за харчуванням, пийте достатньо води, намагайтеся спати, якщо є можливість.
Якщо вам чи вашим рідним не вдається впоратися зі своїми станами самостійно, то обов’язково зверніться до фахівців за допомогою.
Психологиня – Алексєєва Світлана
Kommentare