Ти тут свій серед своїх. Як джиу-джитсу повертає воїнів з ампутаціями до активного життя
- infotmsrehab
- 7 бер.
- Читати 4 хв
Оригінал посту тут
Ідея створення TMS HUB у Києві належить білорусу, вже ветерану Сил спеціальних операцій ЗСУ Артему Кузьмічу
TMS HUB – спортивний простір для воїнів і ветеранів, де вони займаються бразильським джиу-джитсу. Цей спорт загартовує тіло і характер. Великий плюс джиу-джитсу – це адаптивний вид спорту, він підходить для людей з пораненнями, ампутаціям нижніх та верхніх кінцівок.
Команда Характеру побувала у залі в Києві. Ось що ми там побачили, а також дізнались про плани в засновника простору та тренера Артема Кузьміча.
Ідея створення TMS HUB у Києві належить білорусу, вже ветерану Сил спеціальних операцій ЗСУ Артему Кузьмічу. Хлопець ще у 18 років приїхав з Мінська до Києва добровольцем воювати на сході України проти росіян. У 2019 році в бою втратив ногу. Шукав підходящий спорт після поранення і відкрив для себе бразильське джиу-джитсу.
"Найскладніше — пояснити людям, що мені не складно. В тебе є поранення, але ти не думаєш 24 на 7, що в тебе немає ноги. У мене буває дуже часто, що я взагалі про це забуваю, є просто якісь побутові речі, які я роблю трошки інакше, ніж я робив до цього. Я розумів, коли почав займатися джиу-джитсу, що чим більше я — людина без однієї кінцівки, зможу виграти у здорових людей, тим більше я зможу це монетизувати не в гроші, а саме в такі простори, в людей, зможу власним прикладом запалювати їх", — каже Артем.
Артем почав активно працювати саме на результат, йому було важливо набиратися досвіду і отримувати все нові пояси, щоб стати прикладом іншим військовослужбовцям.
"Я виграв Україну по білим поясам, отримав синій пасок, після цього я поїхав в Європу і зайняв 2 місце вже по синім поясам, я боровся зі здоровими людьми. Потім я поїхав в Бразилію. Переміг чемпіона світу з параджиу-джитсу, в нього чорний пояс, він дуже багато років в цьому виді спорту. В нього така ж ампутація, як у мене, але він не військовий, тому я переміг головну людину в параджиу-джитсу в світі", — розповідає воїн.
Для того, щоб відкрити спортивний простір для воїнів, Артему потрібен був професіонал — тренер з бразильського джиу-джитсу, який би так само загорівся цією ідеєю і міг присвятити свій час військовим.
"Ми з Артемом на той момент дуже часто працювали в парі. Часто боролися разом, я допомагав йому готуватися до змагань, як спаринг-партнер. Він розгледів в мені потенціал, який він хотів розгледіти у тренерові. Через якийсь час він поділився зі мною думками і сказав: «Я хочу відкрити таку залу в Україні, і мені потрібен тренер». Потім почалося повномасштабне вторгнення і, відповідно, всім було не до того. Через деякий час знову постало це питання, більш гостріше, з'явився TMS HUB. З 22 серпня ми працюємо з воїнами. За цей час ми встигли виховати чемпіонів України, віце-чемпіонів України і бронзових призерів, вже є хлопці, які змагалися і які здобули перемогу", — розповідає тренер Олег Іскра.
На перший змаганнях вихованці TMS HUB здобули 6 медалей — одне золото, три срібла та дві бронзи.
Воїни на протезах перемагають здорових
Тренер відзначає різницю у роботі з цивільними і військовими. Воїни не звикли здаватися і, попри фізичні складнощі, шукають методи та прийоми, щоб отримати перевагу над суперником.
"Військові виходять на татамі перемагати. Вони не звикли здаватися, я привчаю перший час їх здаватися, бо суть бойового мистецтва в тому, щоб зробити людині настільки боляче або дискомфортно, щоб вона захотіла здатись. Військові крутяться до останнього. У нас один з наших, який виступав у звичайній категорії, він бореться місяць всього на всього, вийшов боротися з хлопцями, які там по півтора - два роки, він перших дві битви виграв за балами. Чисто на характері", — каже тренер.
Ми з командою спостерігали за поєдинками воїнів з ампутаціями і без. Складається враження, що це дуже складно. Прямо на межі можливостей. Багато прийомів, які затискають суперника, придушують і дуже важко вибратися з тих ситуацій. Але воїнам вдається боротися на рівні один з одним.
"Люди, в яких ампутація, зосереджуються на тому, що реально можуть робити, чим можуть перемагати, вони ніби звужують свою спеціалізацію і підлаштовують свою боротьбу саме під себе, тим самим вони можуть стати дуже незручними опонентами. Той самий Артем, у нього часткова ампутація ноги, він коли ставить культю в ребра, наприклад, одна справа, якщо я поставлю пʼятку, це по-одному відчувається, коли гостра культя, це відбиває бажання в принципі щось робити. Це ще й перевага", — пояснює Олег Іскра.
Це не стільки фізична, скільки психологічна реабілітація
На тренуванні ми познайомилися з воїном 63-ї окремої механізованої бригади ЗСУ Василем Оксентюком. Він в бою втратив обидві ноги. Коли проходив реабілітацію, в соцмережах натрапив на сторінку TMS HUB і з першого дня тренувань прийшов займатися.
"Я займаюся з першого тренування, займаюся постійно і бачу результати. Тут ми всі, як сімʼя, навіть коли хтось новенький приходить, відчуття, що знаєш цю людину все життя. Свій серед своїх відчуття. Це дуже круто впливає не лише на фізичну підготовку, а на емоційний стан", — каже воїн.
Між поєдинками воїни відпочивають і постійно жартують. Кажуть, «чорні» жарти рятують. В кого ампутована нога, жартують, щоб на цю ногу не робили прийоми. Хто працює в парі і в обох ампутації, сміються, що в них дві ноги на двох.
Ми створимо таку можливість для воїнів по всій Україні
Воїни займаються у TMS HUB безкоштовно. Якщо ви хочете на тренування, достатньо взяти форму і прийти в простір. Попередньо напишіть на сторінку простору в Інстаграм і перегляньте розклад.
"Потрапити сюди може будь-який військовий, це не обовʼязково має бути військовий з пораненням, це можу бути військовий з ПТСР, з якимись внутрішніми проблемами, прийти в коло однодумців і долучитися в будь-який момент", — каже тренер.
Зараз Артем Кузьміч з командою працюють над створенням мережі залів по всій Україні, щоб більше воїнів могли займатися і швидше адаптуватися в цивільному житті.
"Якщо ми говоримо про мережу, то максимальне покриття на місто Київ — може бути 5-7 залів у різних районах Києва. Якщо йдеться про населені пункти до 200 тисяч населення, це 1-2 зали, пів мільйона населення — 3 зала на місто. Також по залу в кожне місто, де живе близько 100 тисяч людей. Коли людина отримує поранення, вона лікується, потім протезується, це відбувається у Львові, Києві, великих містах, але потім він їде до себе додому, і це може бути якесь село, біля цього села буде якесь одне місто, куди він буде їздити і буде боротися разом з нами", — каже Артем Кузьміч.
Коментарі